неділя, 29 березня 2015 р.

Улюблена письменниця



Ліна Василівна Костенко - моя улюблена письменниця.  Для мене це поетеса від Бога, Жінка з великої літери, яка пройшла безліч випробувань і не втратила людської гідності. З нагоди її 85-річчя, присвячую поетесі свій вірш:

Буває, часом, важко на душі,
Прийду додому, візьму Вашу книгу
І відкриваю світ Ваш у собі,
Світ сильної і мудрої людини.

Така як Ви, не йде на компроміс
І не шукає легкий шлях напевно,
А бореться без крові і без сліз
Лиш словом – сильним, вільним, нескоренним.

За честь, за правду і за свій народ,
За «грудочку тепла у Всесвіті – людину».
І не потрібно Вам найбільших нагород
За нагороду – вільна й сильна ненька Україна.

Ви- та Маруся, що дає натхнення, 
Ви щит і меч наш, голос і душа,
Підпора днів важких й стійка поверхня,
Що не дає нам втратити свій шанс.

Ви справжня слава, Ви прекрасна жінка,
Якою я захоплююсь щодня,
Бо кожен вірш Ваш – мить якогось потрясіння,

Яка навчає мудрості життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар